зустрічати

і діал. зостріча́ти, -а́ю, -а́єш, недок., зустрі́нути і діал. зострі́нути, зустрі́ти і діал. зострі́ти, -і́ну, -і́неш, док., перех.

1) Зближатися, сходитися з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. || Зближаючись, торкатися один одного (про предмети). || Натрапляти на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці. || Стикатися з ким-, чим-небудь у житті, в роботі. || перен., у сполуч. зі сл. допомога, підтримка, відсіч, опір і т. ін. Зазнавати, одержувати тощо. || перен. Виявляти під час читання, внаслідок дослідження і т. ін.

2) Виходити назустріч кому-небудь; приймати, вітати когось на місці прибуття. || Чекати появи, настання, початку чого-небудь. || чим, як. Певним чином виявляти своє ставлення до того, хто з'являється де-небудь. || чим, як, перен. Відзначати виробничими та іншими досягненнями яку-небудь знаменну дату, визначну подію тощо. || перен., у сполуч. зі сл. свято, Новий рік і т. ін. Здійснювати певні заходи, влаштовувати бенкет із нагоди якого-небудь свята.

3) чим, як, перен. Якимось чином реагувати на появу, виявлення чого-небудь.